Словник основних термінів і понять з української літератури.

Алегорія – інакомовлення; троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою контрольного образу.

Алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних у віршовому рядку, фразі, строфі.

Амфібрахій – трискладова стопа з довгим середнім складом.

Анапест – трискладова стопа (два перших склади короткі, третій – довгий).

Анафора – стилістично – звуковий прийом організації поетичної мови. На початку віршових рядків, строф або речень повторюються однакові співзвуччя.

Анекдот – коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з дотепним закінченням.

Анотація – короткі пояснення про зміст книжки.

Антитеза – протиставлення життєвих явищ.

Антономазія – вживання назв літературних персонажів або власних імен замість загальних.

Бібліографія – наукова дисципліна, яка систематизує друковані твори.

Білий вірш – вірші без рим.

Бурлеск – жанр гумористичної поезії (героїчний зміст викладається навмисне грубо).

Гекзаметр – віршовий розмір в античній поезії.

Гіпербола – різке перебільшення.

Гротеск – сатиричний художній прийом, заснований на нарочитому перестворенні дійсності за допомогою фантазії.

Гумор – художні твори різних жанрів, у яких смішне в житті зображається в жартівливому тоні.

Дактиль – трискладова стопа, в якій перший склад довгий, решта – короткі.

Декаденство - антиреалістична течія в мистецтві.

Деталь художня – така виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, викликає в уяві цілу картину.

Екскурс – відступ від основної теми.

Експресіонізм – течія в мистецтві. Заперечення реального світу заради внутрішнього світу.

Еліпс – стилістична фігура:пропуск у реченні слова чи словосполучення.

Епітет – художнє означення.

Епіфора – протилежна анафорі стилістична фігура (повтори в кінці рядків).

Зав’язка – елемент сюжету.

Ідея – основна думка художнього твору.

Імпресіонізм – течія в мистецтві.

Основне завдання – витончене відтворення суб’єктивних вражень.

Інверсія – незвичайна розстановка слів у реченні.

Інтерв’ю – розрахована на опублікування в періодичній пресі бесіда.

Іронія – прихована насмішка.

Історичний роман – роман, який побудований на історичному сюжеті.

Каламбурна рима – рима, побудована на каламбурі.

Комедія – драматичний твір, у якому сатиричними й гумористичними засобами відображається смішне в житті.

Композиція – побудова літературного твору.

Кульмінація – важливий елемент сюжету, найгостріше зіткнення сил.

Легенда – переказ, оповитий фантастикою.

Метонімія – один з тропів: перенесення назви одного предмета на інший.

Оксиморон – поєднання різко контрастних понять.

Омографи – слова, які пишуться однаково, але вимовляються по – різному.

Паралелізм – стилістична фігура: паралельне зображення двох – трьох і більше явищ з різних сфер життя.

Перехресне римування – перший рядок римується з третім.

Риторика – наука красномовства.

Сарказм – особливо дошкульна, викривальна насмішка.

Сатира – твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднане з гострим осміянням.

Символ – один із тропів: умовне означення якогось явища або поняття іншим на основі подібності.

Синекдоха – один із тропів: різновид метонімії.

Тавтологічна рима – повторення на кінці віршових рядків тих самих слів.

Травестія – різновид гумористичної поезії.

Троп – слово або вираз, вжитий у переносному значенні.

Усічена рима – це рима, коли слово в кінці віршового рядка не цілком покриває співзвучність того слова з іншого рядка, з яким римується.

Феєрія – театральна або циркова вистава.

Хорей – це двоскладова стопа з наголосом на першому плані.

Чоловіча рима – рима, в якій наголос падає на останній склад у словах, що римуються.

Ямб – двоскладова стопа з наголосом на другому складі.

Кiлькiсть переглядiв: 24

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.